24 квітня 2026 року, напередодні 40-х роковин трагедії на Чорнобильській АЕС, у стінах Вищого професійного училища суднобудування м. Миколаєва відбулася надзвичайно зворушлива та значуща подія — зустріч поколінь, що об’єднала минуле і майбутнє в спільному прагненні пам’ятати уроки історії.
Гостем заходу став Надиров Сергій Олександрович — людина мужньої долі, безпосередній учасник ліквідації наслідків аварії у 1986 році. Його візит став для учнів не просто уроком історії, а можливістю почути правду про події, що змінили світ, з перших вуст.
Мужність, загартована в зоні відчуження
Під час зустрічі Сергій Олександрович поділився спогадами про той запеклий 1986 рік. Він розповів про те, як молодим чоловіком опинився в самому епіцентрі катастрофи, про роботу в надскладних умовах та про те, що саме згуртованість і відчуття обов’язку допомагали ліквідаторам виконувати поставлені завдання, попри невидиму небезпеку радіації.
Учні з великою увагою слухали розповіді про:
-
Перші дні після аварії та масштаби мобілізації зусиль;
-
Побут та самовідданість ліквідаторів у “брудній” зоні;
-
Важливість фахової підготовки, яка допомагала діяти чітко та оперативно.
«Ми не вважали себе героями. Ми просто робили свою роботу, розуміючи, що від кожного нашого кроку залежить безпека мільйонів», — зазначив Сергій Олександрович.
Діалог поколінь
Зустріч пройшла у форматі щирого діалогу. Здобувачі освіти цікавилися не лише технічними аспектами ліквідації, а й особистими переживаннями гостя. Особливу увагу приділили темі екологічної безпеки та відповідальності людини перед природою — питаннях, які залишаються надзвичайно актуальними і через сорок років після катастрофи.
На знак вдячності учні та колектив училища підготували творчі виступи та слова подяки за мирне небо, яке ціною власного здоров’я виборювали ліквідатори.
Пам’ять, що гартує дух
Такі зустрічі є надзвичайно важливими для виховання молоді. Приклад Сергія Олександровича Надирова навчає наших учнів головному — бути справжніми патріотами, відповідальними професіоналами та людьми з великим серцем, здатними на самопожертву заради суспільного блага.
Ми пам’ятаємо. Ми шануємо. Ми робимо висновки задля безпечного майбутнього.
