Новий Рік – це свято, яке відзначають буквально всі люди Землі. На всій планеті, у кожній країні, у кожній родині діти й дорослі готуються до цього свята, чекаючи нових радісних подій, барвистих подарунків, дивних чудес і виконання заповітних бажань. Мабуть, немає більше таких свят, які б протягом багатьох століть об’єднували радісним святкуванням все населення світу, незалежно від відстаней, кольору шкіри і віросповідання. Але це зовсім не означає, що всі народи святкують зустріч Нового Року однаково. Кожен народ зустрічає це свято у відповідності з національними традиціями і використовує для цього свою атрибутику.
Традиція зустрічати Новий Рік виникла в дуже давні часи. Зазвичай початок року прив’язувався до якої-небудь важливої події, що відбувалася раз на рік і означала початок нового річного циклу. Історія новорічного свята в Україні досить непроста, пов’язана з неодноразовими змінами часу святкування – весна, осінь, зима, що відбулися протягом багатьох століть.
ЗВИЧАЇ СВЯТКУВАННЯ ЗУСТРІЧІ НОВОГО РОКУ В УКРАЇНІ
Цю гіпотезу підтверджує язичницький стародавній звичай влаштовувати тризну – обід на честь покійних родичів. Тризна супроводжувалася піснями про звільнення, тобто смерті, зими і народження нового року, як нової сонячної життя. Під час святкування спалювалося опудало з соломи, що уособлювало зв’язок природи з людиною. Зараз в Україні теж проводять таку тризну навесні, але пов’язують її зі святкуванням Великодня.
Є й інші підтвердження того, що прихід нового року святкувався в березні. Звертають на себе увагу й назви місяців, які вживаються досі в багатьох слов’янських і романських мовах. У давньоримському літочисленні рік ділився на десять місяців, а свої назві багато місяців отримали від свого порядку проходження в річному циклі. Вересень перекладається як сьомий, жовтень – восьмий, листопад і грудень, відповідно, – дев’ятий і десятий. Березень був першим у цьому десятимісячному році. Пізніше давньоримський цар Помпілій ввів в календар два додаткові місяці, які він назвав січень і лютий, встановивши дванадцяти місячний річний цикл. Назви два нові місяці отримали на честь римських богів Януса та Феба. Під час царювання Юлія Цезаря було встановлено новий календар, який майже збігається з сучасним. У цьому календарі першим місяцем став вважатися січень, можливо, тому, що бог Янус, на ім’я якого був названий перший місяць року, був дволиким – однією особою він дивився в минуле, а іншим у майбутнє. Перше число січня було визнано початком Нового Року.
У той же самий час в Стародавньому Римі зародилася традиція святкової зустрічі Нового Року. Римляни стали вважати початок року початком всього нового. У найперший день року вони починали важливі справи. У цей день люди святкували, вітали своїх рідних і знайомих, дарували подарунки. Подарунки були різними, від позолочених фруктів і овочів до дуже цінних подарунків. Згодом звичай святково відзначати прихід Нового Року поширився на всю західну Європу.
1 БЕРЕЗНЯ – ВЕСНЯНИЙ НОВИЙ РІК
1 ВЕРЕСНЯ – ОСІННІЙ НОВИЙ РІК
Новий рік, що починався першого вересня, а за новим стилем чотирнадцятого, на Русі відзначався як день Симеона Стовпника, який супроводжувався народними святкуваннями. У цей день починалися осінні роботи. Ткачі з цього дня ткали килими, столяри, ковалі, стельмахи теж починали свою роботу. На городах з Симеона починали викопувати картоплю. Козаки на «Семена» влаштовували пострижини хлопців і садили їх вперше на коня. У той час частина українських земель відносилася до Великого князівства Литовського, а пізніше до Речі Посполитої. Українці, які проживали на цих територіях, святкували Новий Рік першого січня, як і вся західна Європа.
Після того, як Григорій XIII – римський папа ввів у вживання новий календар, який був названий за його іменем григоріанським, західні країни стали поступово перебудовуватися на «новий стиль» і святкувати Новий Рік першого січня за нововстановленим григоріанським календарем. Православна церква визнавала неточність у юліанському календарі, але переходити на новий, григоріанський стиль відмовилася. І зараз православні свята і різні релігійні події відзначаються за старим стилем, а так як у церков інших країн дотримуються новий стиль, то православна Пасха в деякі роки збігається з іудейської або випереджає її, що не дозволяють «Апостольські правила».
1 СІЧНЯ – ЗИМОВИЙ НОВИЙ РІК
Збереглися записи, що згадують про урочистий парад в Москві, на Красній площі, який проводився в перший день нового 1700. У ті часи цар Петро любив веселі свята, тому Новий Рік святкувався всім народом. Петро I своїм указом велів встановлювати ялинки, забавляти дітей, поздоровляти всіх з добрими побажаннями. Ялинки повинні були прикрашатися біля будинків багатих людей і на великих вулицях, а люди бідніші вішали ялинові гілки над воротами.
Опівночі повинні були гриміти салюти з рушниць або невеликих гармат, а по великих вулицях з першого по 7 січня ночами запалювали багаття з соломи і дров, від яких летіли іскри, як від бенгальських вогнів.
Юліанський календар використовувався в нашій країні до двадцятого сторіччя. З 1918 року на українській землі був встановлений григоріанський календар, в результаті чого наші дати стали збігатися з європейськими. Зараз ми святкуємо Новий Рік одночасно не тільки з Європою, а й з усіма країнами світу. Православна церква не прийняла переведення часу на новий стиль, а продовжує відзначати церковні події і свята, в тому числі і Новий Рік, спираючись на юліанський календар.
У наші дні підготовка людей до Нового Року і новорічне святкування перетворили це свято в один із найзначніших і улюблених. За тижні до початку Нового Року людей охоплює радісне очікування прекрасних сюрпризів, готуються подарунки, прикрашаються повсюдно ялинки, шиються святкові вбрання і репетируються концерти та різні веселі вистави. Краса ошатних вулиць, будинків і ялинок покращує настрій і вселяє надію на прекрасне майбутнє.